Ознаки дисбактеріозу в немовлят

Останнім часом діагноз дисбактеріоз (або дисбіоз) став досить поширеним. Цьому сприяє порушення екологічних умов життя, ігнорування норм здорового харчування, нераціональне використання антибіотиків, початково низькі показники здоров’я. Захворювання характеризується зростанням патогенної мікрофлори в кишківнику, її відсоткове співвідношення порівняно з «корисними» бактеріями стає переважним. У малюків протікає досить болісно, дитина змінюється, стає дратівливою (або навпаки млявою), часто плаче, підтягуючи ніжки до животика, в якому спостерігається підвищене газоутворення, що супроводжується зміною випорожнень.

Ознаки дисбактеріозу кишечника в немовляти:

• часті проноси або закрепи, зміни зовнішнього вигляду випорожнень немовляти (колір, слиз тощо);
• коліки і здуття;
• висип і почервоніння, сухість шкірних покривів, тріщинки в куточках рота;
• часті та рясні зригування (третину їжі малюк відригує);
• млявий апетит (іноді спостерігається відмова від грудей);
• недостатній набір ваги;
• підвищення температури тіла;
• слабкий імунітет унаслідок частих хвороб.

ВАЖЛИВО

Лікування дисбактеріозу необхідно почати своєчасно, оскільки він може призвести до порушення роботи травної системи і значно послабити імунітет дитини.

Причинами виникнення дисбактеріозу є

1. Прийом антибіотиків. Ознаки дисбактеріозу у немовлят після антибіотиків включають здуття, болі та бурчання в животику, гнильний і кислий запах випорожнень, порушення сну та в рідкісних випадках блювоту. У західних країнах такий стан має назву антибіотик-асоційована діарея, яка виникає через зміни в організмі, спричинені антибіотиком. Спостерігаються ознаки сильного зневоднення, животик починає боліти через дві години після кожного прийому їжі. Дитина потребує термінової консультації лікаря педіатра.
2. Порушення режиму годування.
3. Кишкова інфекція (ентероколіти, коліентерит, стафілококова, ротавірусна та сальмонельозна інфекції).
4. Перехід від грудного до штучного вигодовування, несвоєчасний і неправильний прикорм. У малюків, які перебувають на природному вигодовуванні, ризик отримати дисбактеріоз значно менший, ніж у малюків «штучників». Ознаки дисбактеріозу в немовляти на штучному вигодовуванні свідчать, що нормальна мікрофлора його кишківника є менш життєздатною і нестійкою перед різними кишковими інфекціями.

Для дослідження мікрофлори кишківника необхідний аналіз калу, який визначить кількість нормальних та умовно патогенних і патогенних мікроорганізмів (їх не повинно бути взагалі).

Проводять такі дослідження калу:

• Копрограму (ферментативна активність органів ШКТ, запальні процеси слизових, наявність паразитів).
• Посів на умовно-патогенну флору (кількість бактерій).
• Посів на дисбактеріоз (співвідношення корисних і умовно-патогенних організмів, їхня чутливість до антимікробних препаратів). Саме аналіз на дисбактеріоз найбільш інформативний.

Для отримання достовірних результатів важливо правильно організувати збір матеріалу. Взятий зразок поміщають у сприятливі для розвитку бактерій умови та спостерігають за зростанням їхніх колоній. Лаборант підраховує кількість бактерій різних видів.

Розшифровку аналізу здійснює лікар. На думку деяких фахівців, невеликі відхилення від норми у відсотковому співвідношенні нормальних і умовно патогенних бактерій не є підставою для медикаментозного лікування, якщо дитина не проявляє ознак хвороби. Лікування розпочинають лише за наявності відповідних симптомів, основні з яких було перелічено.

ВАЖЛИВО

Лікування призначають не стільки за результатами аналізу, а за станом здоров’я немовляти!

Після підтвердження діагнозу, лікар призначає лікування, яке включає два основних етапи:

• придушення патогенної флори;
• відновлення здорової мікрофлори в кишечнику немовляти.

Крім того, мами, які годують грудьми, мають переглянути раціон і скоротити споживання вуглеводів (не їсти солодке і борошняне). Необхідно налагодити режим дня і харчування для мами і малюка, стежити за чистотою приміщення і побутових предметів, що оточують малюка, стерилізувати дитячий посуд тощо.

Зверніть увагу!

1. На етапі вагітності важливо своєчасно виявляти наявність патогенної флори в організмі у матері.

2. За ознак нездужання звертатися по допомогу до кваліфікованого фахівця.

3. Неприпустимо самостійне призначення дитині лікарських препаратів або використання засобів народної медицини, які можуть нашкодити здоров’ю немовляти.