Нейросонографія немовляти: показання, методика проведення та інтерпретація результатів

Нейросонографія – це дослідження, під час якого вивчаються основні показники головного мозку в дітей до 12 місяців. Саме в цьому віці кістки черепа немовляти ще не до кінця зрослися і через велике (переднє) тім’ячко можна обстежити всі відділи мозку, судини та показники кровотоку. Крім того, можна проводити обстеження і через інші зони, але кут огляду через них значно менший. Саме завдяки такому унікальному «терапевтичному вікну» стає можливим діагностувати неврологічні відхилення та вчасно розпочати лікування. Адже чим раніше буде розпочато лікування, тим більший шанс, що немовля виросте здоровим.

Показання до застосування

Процедуру рекомендують пройти всім немовлятам, в обов’язковому порядку нейросонографія призначається, якщо були або є:

• симптоми захворювань нервової системи;
• у немовляти велика голова або вона має незвичайну форму;
• невідповідність параметрів окружності грудей і голови дитини;
• розбіжність (розширення) швів черепа;
• затримка, вади внутрішньоутробного розвитку мозку і різних органів;
• недоношеність, ознаки незрілості;
• стигматизація;
• інфекційні захворювання немовляти і матері;
• травми черепа;
• оцінка 7 за шкалою Апгар і нижче;
• судоми;
• важкі, стрімкі або затяжні пологи;
• пологи за допомогою кесаревого розтину;
• реанімаційні заходи або інтенсивна терапія;
• підозра на ДЦП;
• хромосомна патологія, конфлікт за групою або резус-фактором тощо.

ВАЖЛИВО

Плач без видимої причини, примхи, тремтіння, судоми – це можуть бути не просто прояви примхливої поведінки, а симптоми патологічного стану немовляти. Потрібна консультація педіатра і нейросонографія.

Нейросонографія дає змогу виявити:

• вроджені аномалії;
• ураження мозку внаслідок порушення кровообігу;
• причини підвищеного внутрішньочерепного тиску;
• крововиливи;
• ураження мозку через кисневе голодування;
• інфекційні захворювання;
• пухлини, водянки, кісти головного мозку тощо.

Підготовка та проведення дослідження

Найчастіше батьків цікавить, чи шкідлива нейросонографія для немовляти? Процедура абсолютно безпечна, оскільки немає необхідності застосовувати наркоз, і вона може проводитися навіть під час сну дитини. Найкраще провести обстеження протягом перших трьох місяців життя малюка. Дослідження не потребує жодної попередньої підготовки, рекомендується проводити його після їжі, оскільки більше шансів, що немовля буде спокійним, а може і зовсім засне. Процедуру можна проводити необхідну кількість разів, її здійснюють навіть у реанімації, коли немовля перебуває в кувезі. Усе дослідження займає не більше десяти хвилин. Головку немовляти трохи притримують, щоб воно не рухалося, наносять гель, по якому ковзає датчик УЗД і передає дані ехолокації на екран.

Нейросонографія немовляти: розшифровка і показники норми

Розшифровка дослідження представлена в спеціальному протоколі, який заповнює лікар-сонолог. Показники нормальної нейросонографії немовляти не повинні мати інформацію про асиметрію структур, потовщення паренхіми, ішемію, кісти, вади та крововиливи.

Лікар-невролог аналізує отримані дані 12 показників і порівнює їх із показниками норми, оцінює їхній вплив на стан здоров’я немовляти та його подальший розвиток. Норми визначаються віком дитини, але є й обов’язкові значення.

Нейросонографія немовляти в нормі:

• симетричне розташування всіх мозкових структур;
• чітко проглядаються всі звивини;
• мозкові шлуночки і цистерни за структурою однорідні;
• таламус і підкіркові ядра мають помірну ехогенність;
• передній ріг бічного шлуночка 1-2мм за довжиною;
• тіло бічного шлуночка 4 мм за глибиною;
• міжпівкульна щілина (до 2 мм) не містить рідини;
• судинні сплетення гіперехогенні;
• 3-й шлуночок 2-4мм;
• велика цистерна 3-6мм;
• без зміщення стовбурових структур.

Невролог розглядає нейросонографію немовляти і розшифровує її результати.

1. Розміри та контури шлуночків мозку. Розширення цих порожнин може свідчити про скупчення в черепній коробці цереброспінальної рідини, що дає змогу поставити діагноз – гідроцефалія. Такі немовлята мають велику голову, опукле чоло і збільшені тім’ячка. Це захворювання буває як набутим, так і вродженим і потребує лікування.
2. Збільшення субарахноїдального простору, яке може означати запалення оболонок унаслідок перенесеної травми або інфекції.
3. Наявність кіст у судинних сплетеннях. Кісти бувають субепендимальні та арахноїдальні. Перші з’являються внаслідок гіпоксії та крововиливу. Вони не впливають на діяльність мозку і не потребують видалення. Другі можуть стати причиною епілепсії і їх потрібно видаляти.
4. Крововиливи, які спричиняють внутрішньоутробні інфекції, резус конфлікт, киснева недостатність, родові травми, гемофілія.
5. Ішемія, яка спричиняє кисневу недостатність і руйнування нервових клітин, і порушення розвитку немовляти.
6. Менінгіт.
7. Пухлини.

Рання діагностика значно підвищує шанси немовляти на набуття здоров’я, адже можливості його організму просто величезні. Дуже важливо, щоб батьки не ігнорували підозрілі симптоми, адже проведення такого дослідження не потребує значних ресурсів і проводиться в багатьох медичних центрах і клініках. Своєчасний діагноз – запорука здоров’я та повноцінного розвитку немовляти!