Багато батьків помічають, що в якийсь момент їхній немовля закидає голову назад і вигинається. Найчастіше дітки роблять це уві сні або на руках, коли плачуть і вередують. Важливо зрозуміти, про що свідчить така поведінка і чи варто турбуватися з цього приводу.
Якщо вже батьки проявили пильність і помітили зміни в поведінці немовляти, їм слід відповісти на три основні запитання:
- Як давно немовля це робить (у якому віці воно почало це робити або хоча б як давно це відбувається).
- Коли саме воно це робить (уві сні, під час плачу чи істерики).
- Як саме немовля це робить (чи спостерігається виражене напруження м’язів, тремтіння підборіддя, синіє носогубний трикутник, «плаває» погляд).
Основні причини:
- Немовлятко приймає максимально зручну для нього позу. Розвиваючись у маминому животі, воно звикло перебувати в тісному для нього просторі, і просто не вміє лежати рівно. Фізіологічний тонус м’язів є нормою, з часом він минає, і цьому дуже добре сприяє грудничковий масаж.
- Невдало розташована іграшка, мобіль, або елементи декору, які постійно привертають увагу немовляти. Дитині доводиться весь час згинатися, сильно закидає голову назад, щоб подивитися на предмет, який її цікавить, на джерело звуку тощо.
ВАЖЛИВО
Уникайте підходити до узголів’я ліжечка дитини постійно, оскільки такими діями провокується розвиток кривошиї у немовляти.
- Вигинання і закидання голови, як один із проявів істеричної поведінки. Дуже часто немовля закидає голову назад на руках у дорослих, голосно кричить і сучить ніжками при цьому. На цьому етапі розвитку істерика – єдиний доступний для дитини спосіб висловити свій гарячий протест або домогтися бажаного. Нервова система немовляти охоче відгукується істерикою на будь-які «несправедливості».
- Часто малюк немовля закидає голову назад лежачи на боці, коли вчиться повертатися на бік самостійно.
- Травма, отримана під час пологів (гіпоксія, гематома, внаслідок накладення щипців, маленька або навпаки, велика вага немовляти).
- Порушення в розвитку нервової системи дитини. Найчастіше лікарі ставлять діагноз – внутрішньочерепна гіпертензія, тобто підвищений внутрішньочерепний тиск. Як справедливо зазначає доктор Комаровський, такий діагноз ставлять досить часто, тоді як дане ускладнення трапляється рідко і радить насамперед уважно поспостерігати за поведінкою і станом здоров’я немовляти. У західних країнах підвищений внутрішньочерепний тиск не діагноз, а один із симптомів серйозних порушень нервової системи дитини.
Для внутрішньочерепної гіпертензії характерні такі ознаки:
- неспокійний сон, неспокійна поведінка, частий плач;
- косоокість (не передана спадковим шляхом) або витрішкуватість, закриття зіниці нижньою повікою;
- асиметрія голови (значно збільшується її верхні частини);
- виражене тремтіння підборіддя, судомний синдром;
- тонус м’язів немовляти;
- синюшність у носогубному трикутнику.
- Порушення в роботі опорно-рухової системи немовляти (кривошия, гіпертонус, ДЦП).
ВАЖЛИВО
Самостійна постановка діагнозу і подальше лікування, навіть якщо це, здавалося б, нешкідливий масаж, неприпустимі! Без підтвердженого діагнозу будь-які самостійні дії несуть потенційну шкоду!
Невідкладний огляд у фахівця вкрай необхідний, якщо крім вигинань спостерігається:
- поганий апетит, часті зригування, млявість;
- вигинання тільки в позиції лежачи на боці;
- трясуться ручки і ніжки, рухи голови супроводжуються плачем;
- підвищений або знижений тонус м’язів немовляти;
- різниця в розташуванні ручок або ніжок, погіршення рухових можливостей кінцівки;
- немовля народилося в результаті кесаревого розтину, з накладенням щипців, з тазовим передлежанням, обвиттям пуповиною;
немовля народилося недоношеним або навпаки переношеним.
Як зазначив доктор Комаровський, постановка діагнозу не завжди свідчить про те, що це захворювання є у дитини. Для немовлят до трьох місяців епізодичне закидання голови буває варіантом норми. Особливо якщо немовля закидає голову назад під час сну. При народженні кожен малюк має невеликий нахил голови вперед і аж до чотиримісячного віку може уві сні закидати голову назад. Найчастіше лікарі поспішають перестрахуватися, щоб уникнути можливих негативних наслідків.
ВАЖЛИВО
Навіть у разі встановлення невтішного діагнозу, батькам важливо вірити в потенціал малюка і налаштуватися на досягнення позитивного результату!
Перший рік життя дитини є основоположним для закладання основ її здоров’я на все життя. Своєчасна постановка діагнозу і застосування необхідного комплексу заходів, можуть призвести до дивовижних результатів, і вивести дитину з патологічного стану, повернути їй здоров’я.
